форма

-и, ж.

1) Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. || мн. Обриси частин людського тіла, людської фігури.

2) Пристрій, шаблон, за допомогою якого чому-небудь (перев. якійсь масі) надають певних обрисів, якогось вигляду. || У ливарній справі – пристосування, куди виливають розплавлений метал, який зберігає після затвердіння обриси цього пристосування.

3) друк. Поверхня з рельєфним зображенням для друкування; друкарський набір, уміщений в раму.

4) Тип, будова, спосіб організації чого-небудь; зовнішній вияв якого-небудь явища, пов'язаний з його сутністю, змістом. || лог. Структура, спосіб побудови думки. Силогічна форма.

5) філос. Спосіб існування змісту, його внутрішня структура, організація і зовнішній вираз. Єдність форми і змісту.

6) Видимість, зовнішній бік чого-небудь, що не відображає суті справи.

7) Певна система художніх засобів як спосіб вираження змісту творів літератури й мистецтва. || Сукупність прийомів, елементів техніки виконання, які використовуються при створенні мистецького твору. || Вид побудови, організації літературного, музичного твору. || Вид, жанр, різновид творів літератури й мистецтва.

••

Вели́кі фо́рми — види творів мистецтва, для яких характерні великий обсяг, монументальність, складність композиції.

8) Спосіб здійснення, виявлення будь-якої дії. || Спосіб, характер викладу думки, пропозиції, повідомлення і т. ін. || Протікання, характер захворювання (інтенсивність, особливості перебігу і т. ін.).

9) Суворо встановлений порядок у будь-якій справі. || Встановлений зразок чого-небудь (заповнення якогось документа, словесного звертання, носіння одягу і т. ін.). Форма протоколу. Форма бюлетеня. || Діловий, офіційний папір, заповнений за певним зразком. || перев. мн. Узвичаєні норми поведінки, манер, звертання тощо.

10) Спеціальний однаковий за кольором, кроєм та іншими ознаками одяг для осіб певної категорії (військових, учнів, спортсменів та ін.).

11) біол. Назва різновиду рослинного чи тваринного організму, зокрема одиниць, менших від роду, за невиразного систематичного їх положення, а також умовна назва видів і підвидів при їх вивченні та порівнянні.

12) лінгв. Видозміна того самого слова, яка надає йому додаткового відтінку значення або виражає відношення даного предмета думки до інших предметів думки того самого речення. || Видозміна того самого слова.

13) Стан людини, який дозволяє повністю виявити її сили, уміння, здібності. Втрачати форму.